| Просто існую |
[Лис. 18, 200612:28 am] |
Не знаю я, як це назвати, якась журба найшла на мене ймовірно. Але ж таке почуття немов немає сенсу жити далі. Ну тобто не знаю я навіщо жити далі, немов попереду немає нічого доброго. Філософські запитання чомусь приходять у голову - навіщо жити і в чому сенс нашого існування. Живу, а краще сказати існую, наче робот, який робить щодня одні й теж дії і не може вирватися з цього ритму. Начебто щось добре пішло в минуле або таке відчуття, що щось я колись упустив. Уже кілька днів живу з таким відчуттям і сам не можу зрозуміти його. І головне, усе це ускладнюється лінню... Хочеться в щось повірити, а повірити-то і нема уві що. Навколо бруд та вдаванная. Хочеться все змінити, в'їхати кудись звідси і більше не повертаться, забути про все і про всіх... |
|
|
| Не розумію |
[Лис. 18, 200607:08 pm] |
| [ | Настрій |
| |  скучающее | ] |
Не розумію, на який хрін його колишня приїжджає до нього в гості... Я б узагалі її не пускав за поріг. |
|
|