| Душі женихів у царстві Аїда |
[Бер. 25, 201009:54 am] |
Бог Гермес викликав душі женихів з їхніх трупів своїм золотим жезлом, котрим він і стуляє сном очі людей і проганяє сон. З жалібним криком полетіли душі за богом. Крик їх був схожий на писк кажанів, які носяться в переляку по темній печері, коли один з них упаде, відірвавшись від каменя, на якому він висів.
Низкою неслися душі женихів слідом за Гермесом по похмурій дорозі. Він вів їх усе дальше, повз вод сивого Океану, повз врат бога сонця Геліоса, повз країни, де живуть боги сну, повз скелі Левкади. Нарешті, досягли вони лугу, який поріс асфоделом, там жили душі мертвих. Перша зустріла душі женихів душа великого Ахілла, поруч з нею йшли тіні Патрокла, Антілоха й Аякса Теламоніда. Оточили їх душі женихів. Принеслася сюди й тінь царя Агамемнона. Дізналася в сонмі душ женихів тінь Агамемнона душу Амфімедонта, в якого був як гість прийнятий Агамемнон в Ітаці, коли приїжджав він туди звати Одісея в похід під Трою. Запитала тінь Агамемнона душу Амфімдонта:
- Скажи мені, чому прийшли ви такою юрбою в це царство мороку? Чи загинули ви під час бурі або вороги вбили вас, коли ви грабували їхні доми і викрадали їхнє майно?
Розповіла тінь Амфімедонта про те, як сваталися вони до Пенелопи, думаючи, що не повернеться Одісей, але була вірна Одісеєві Пенелопа, вона й слухати не хотіла про шлюб. Повернувся, нарешті, Одіссей і жорстоко помстив їм за буйство в його домі і за розкрадання його майна. Зраділа душа Агамемнона, дізнаючись того, що щасливо переборов Одісей всі перешкоди, і викликнула:
- О, який щасливий ти, улюблений Одіссею! Великою буде слава твоєї вірної дружини Пенелопи, оспівають її в піснях, і вічно житиме пам'ять про неї! Інакша була моя доля. Мене зрадила дружина. Жахлива пам'ять про неї збережеться навіки в людей. |
|
|
