| |
[Apr. 27th, 2009|01:02 am] |
Біля моря дуб зелений
З давніх-давніх літ стоїть,
А під дубом кіт учений
Ні вночі, ні вдень не спить.
Золотий ланцюг чудовий
Стовбур дуба обвива.
Йде по ньому кіт казковий,
То говорить, то співа.
Як направо йде — муркоче
І співає залюбки.
А наліво йде — охоче
Сам вигадує казки.
Ті казки і я чувала,
Як маленькою була.
Щось забула, щось згадала,
Щось від себе додала. |
|
|
| Comments: |
Охохлили Сергеича до неузнаваемости.
я даже не помню, что такое писал, действительно прикольно :))) вот что с людьми работа делает! | |
![[info]](https://lj.kraslan.strangled.net/img/userinfo.gif){kind=small}