| Вільний бо живий |
[Сер. 6, 200811:12 am] |
| [ | Мелодія |
| | О.Е. - Вільний | ] |
| [ | Настрій |
| |  отвергнутое | ] |
Ось і все... Закінчилась чергова епопея під назвою Ольга Володимирівна. Не хочеться навіть їхати на останню зустріч. Такий стан, що ніби мені все це сниться, прокинувся сьогодні вранці думав мені все це наснилось, але коли не побачив її фотки в кімнаті зрозумів, що все це насправді. Але ж в мене була завжди впевненість, з першої зустрічі, що так воно і буде...навіщо я дозволив їй увійти в своє життя сам не розумію?...навіть її батьки сподобались.
"Пробач, ти добра людина, але я... бла-бла-бла"..ненавиджу все це... тьфу, ідіотизм.
Ось і знов я вільний, життя продовжується!!! |
|
|
| Кінець |
[Сер. 6, 200808:02 pm] |
Все. Всі люди щасливі однаково, а нещасливі по-своєму...
Здавалося, що вона сама не знала, що робить. Таке враження, що її примусили чи пообіцяли золоті гори.
"Ти когось кидав?" "Ні..."
"Про що гадаєш?" "Зимно..."
"Що зараз робитимеш?" "Піду нап'юся"
"А тепер ти боятимешся закохатись?" "Напевно так..." "А не варто"
Цю розмову я мабуть ніколи не забуду...Вже його кільце наділа...хоч би мене пошкодувала...
Віддала мені мої речі, у книжці знайшов її календарик на сторінці з моїм знаком, напевно забула, коли читала. Мені здається вона пошкодує, що так зробила... Їду пити. Все. |
|
|