| Сумно |
[Січ. 23, 200704:24 pm] |
| [ | Мелодія |
| | Максим - Ніжність | ] |
| [ | Настрій |
| |  грустное | ] |
Сумно без неї, сумно...
Тільки на відстані розумієш це... |
|
|
| Богдан Хмельницький |
[Січ. 23, 200709:37 pm] |
Зіновій Богдан Хмельницький (1595-1657) народився в сім’ї чигиринського сотника. Початкову освіту отримав у Київський братській школі, потім, згідно з польськими хроністами, навчався в єзуїтів у Ярославлі-Галицькому, отримав добру освіту. Крім української мови володів польською і латинню, згодом освоїв турецьку і французьку мови. Брав участь у польсько-турецькій війні (1620-1621). У битві під Цецорою був убитий батько Богдана, а сам він потрапив у полон до турків і пробув 2 роки в Стамбулі. Після вступу на польський трон короля Владислава IV (1632) почалася війна з Московською державою, Богдан Хмельницький воював у ній проти росіян і отримав від короля золоту шаблю за хоробрість.
І так би і залишився Богдан вірним польським союзником, якби не один випадок, що круто змінив його долю, а разом з нею і всю історію України. Польський підстароста Чаплинський, що ненавидів Хмельницького, скориставшись відсутністю хазяїна, напав на хутір Богдана поблизу Чигирина, розграбував його, увіз жінку, з якою Богдан жив після смерті своєї першої дружини Ганни Сомковни, і обвінчався з нею за католицьким обрядом. Більш того, при нападу на хутір Чаплинський засік одного з синів Богдана до смерті. Не отримавши задоволення в суді і співчуття від короля, Богдан відправився до запорізьких козаків, які пропонували йому стати гетьманом. Із Запорізької Січі Хмельницький поїхав до кримських татар і, заручившись їхньою підтримкою (що залишилася формальною), вирушив проти поляків.
Спочатку вирушення було обережним, але з часом набуло характер народного повстання, а пізніше впертої партизанської війни. У 1648-54 рр. козаки на чолі з Хмельницьким методично грабували та руйнували польські міста і села, а «заодно» знищували сотні тисяч євреїв. Біля 300 тисяч євреїв загинуло, інші бігли у внутрішні райони Польщі і Данциг, подалі від головорізів Богдана, який отримав за кроваві погроми прізвисько «Хмель-лиходій».
Козаки з перемінним успіхом воювали до тих пір, поки ті, у свою чергу, не пішли на невигідний для себе мир з татарським ханом, щоб розірвати його союз з Богданом Хмельницьким. Після цього Богдан ще деякий час роздумував, чи не податися під владу турок, але запанували промосковські настрої, результатом яких стала Переяславська Рада (1654). Уклавши союз з царем Олексієм Михайловичем, Богдан не залишав надії на створення самостійної держави, для чого в 1657 році уклав союзний договір із шведським королем Карлом Х. Проте смерть Хмельницького від апоплексичного вдару поставила на цих планах хрест, а Україна більш ніж на 300 років потрапила під владу Росії. |
|
|