| Юлька |
[Сер. 7, 200910:20 pm] |
Дивно, ось і рік минув як ми почали спілкуватися. Причому все починалось як просто зустріч колишніх однокласників. І ось ми такі ж нерозлучні друзі як і з Сірим. Сам не знаю як так вийшло. Начебто не потрібен був ніхто.
У мене взагалі інколи таке враження якби вона не була заміжня, то в нас був би роман 100 відсотків. За її словами про мене: "З таким мужиком можна і на край світу". :) А адже саме вона поставила мене на ковзани взимку. Так би певно взагалі так і не навчився ковзатися. Саме вона показала мені, що таке суші, і мені сподобалося. Саме вона посадила мене знов на велосипед.
Дійсно, у житті якісь двері закриваються, а інші зразу відкриваються.
Якщо хто не в курсах, то справжня дружба між чоловіком і жінкою буває. |
|