| Як і їй |
[Сер. 26, 200805:05 pm] |
Був на колишній роботі... все змінилося...люди не ті..ні, звісно, є ті ж люди, що працювали разом зі мною. Але таке враження, що все навколо чуже...немов усе було тут без мене...
А ще я віддав їй через її маму її мрію, це портрет, який вона завжди прохала намалювати...але я так і не встиг їй його подарувати. Краще пізно ніж ніколи. Вона телефонувала, але здається, що мені було незручно як і їй... |
|